03.02.09

жарт

коли над нами небо голубіє,
І знов - від подиху весни - цвіте земля,
То лиш останній дурень не здуріє!
Такого - жаль... На щастя - то не я!

* * * :)

юначе...

Ой не біжіть слізки по щічках рум'янЕньких,
Ой посміхнись до мене, миле личко, гарненько,
Я ж Тебе цілуватиму в ніжні губки без ліку!
Я ж Тебе любитиму - безтями, довіку!

* * *

Думка ножем по серцю ходить
Чи справді Ти мене зовсім не любиш,
Чи справді на мене тримаєш погорду,
Чи справді Ти швидко все забудеш,
Щасливе забудеш, тяжкеє - згадаєш,
І скажеш, що Ти мене іншим не знаєш,
Потішишся з того, що я караюсь,
І хочеш почути лише, що я каюсь...

* * *

якось подумалось

/зрілість - не зрілість, старість - не старість...?/

не може бути запізнілим щастя ...
біда не може бути передчасна...
біда завжди невчасна...
смерть передчасна...
так як неминуча...
 

* * *

щастя

Сьогодні я щасливий!
Чомусь мені соромно...
Тупість щастя - нестерпна!...
Вона вимагає від мене
Байдужості, безвідповідальності,
Нечулості, функціональності...
Сьогодні я щасливий!
Завтра в мене багато справ...
Нема часу
Думати про дурниці,
Треба відпочити,
Завтра в мене
Багато
Важливих
Справ...

* * *

тримаєм оборону

Колись ми були "армія" -
Одне єство, одна чота!
Злетіли роки славнії -
Лишилась ... самота...
Погіршились обставини,
Нас мало, ми - окремі,
Ми... просто відступаємо,
Та ми - не полонЕні!
Та все ж,... ми відступаємо...
Хоч молоді - до скону!...
Ми перед часом й вічністю
Тримаєм оборону... :)

* * *

заповіт /пісня/

Життя прожити - то не поле перейти...
/народна мудрість/


Живіте так, мов ідете по полю,
Вдихайте пахощ трав на повні груди,
Небесна голубінь - то ваша Доля,
Та що була, що є, і та, що буде...

Забудьте зло, з птахами полетіте
На поклик Сонця - пісню щебетати!
І в світлі, у повітрі, у росі
Радіти, і сміятись, і... ридати...

Любіть життя за кожну його мить!
Даруйте усміх світові довкола!
Не бійтесь! - то Життя, мов птах, летить
До волі, до любові і до Бога...

* * *

нема заслуги

Якщо нема вини у циганчати,
Що, брудне, жебрає чи крАде грошенята,
То й у професора - нема заслуги,
Що у науці він здійснив потуги...
Не варто тим бундючитись, що є...
Бо то, як видно,... просто Бог дає ...

* * *